Звідки береться це “я не працюю за освітою”, яке щороку ми чуємо все частіше?

І складно не помітити, що серед знайомих з’являється дедалі більше людей, які змінюють декілька професій до 30-40 років.Причина цього – вибір професії, яку “треба”, а не тієї, до якої лежить душа та є схильності. Адже часто освіту для підлітка обирають батьки, спираючись на власні погляди на його майбутнє. І зазвичай у таких рішень може бути лише два результати – людина закінчує освіту, яку обрали батьки, і йде шукати себе в  чомусь іншому або довгі роки працює на роботі, яку не любить.


Я, Тата Козирєва, профорієнтолог та керуючий партнер міжнародної освітньої компанії Eruditus, розповім вам на що звернути увагу, коли обираєте навчання, як проаналізувати сильні сторони вашої дитини та зробити так, щоб 4-6 років  у ВНЗ стали фундаментом її майбутньої кар’єри.

Чим більше варіантів – тим складніше обрати. Чому так відбувається?

Давайте поговоримо про кошмар великих можливостей та нескінченного вибору. Здається, що мало бути все навпаки: більше вибору – більше можливостей та шансів вступити до рейтингових ВНЗ. 
Проте в реальності велика кількість варіантів приносить нам лише додаткову тривогу.

Особливо, коли це стосується вищої освіти дитини та її майбутнього.Нескінченні варіанти тиснуть на нас і ми витрачаємо не просто години, а роки, роблячи болісний вибір. Замість того, щоб будувати своє видатне і щасливе життя.

Хто має обирати професію – батьки чи дитина?

Ситуація наступна: дитина – відмінник, батьки підтримують розвиток його багатогранних талантів. Тато – у захваті від успіхів у математиці та аналітичного складу розуму. Мама помічає та розвиває у нього талант до вивчення іноземних мов. У поїздках дитина легко дізнається дорогу та спілкується з людьми англійською. А після подорожі до Італії – додаток для вивчення італійської вже показує позначку про проходження початкового рівня.

Здавалося б, можливостей для вступу та вибору майбутньої професії сотні.

При цьому сімʼя звернулася до мене на межі гнітючого відчуття невдоволеності та страху втратити найкращі можливості для своєї дитини. Хто знає, як краще? Батьки думають, що – вони, а дитина… Дитина вже втомилась від нескінченних варіантів вибору – добірки професій майбутнього, знайомі, які вже закінчили ВНЗ чи лише вступили – усі радять різне. Дехто від порад знайомих переходить до онлайн-тестів, які допомагають визначити, який напрям вам підходить. Але що потім робити з отриманими результатами? Як перевірити чи вони відповідають дійсності, а якщо і так – то, як визначити навчальний заклад за кордоном, де найкращі викладачі саме з обраного напряму? Щоб вибір професії не став помилкою, потрібен аналіз та план дій для досягнення бажаного результату.

Як зрозуміти свої сильні сторони та вподобання

Вивчення власних інтересів – найкращий спосіб визначити потенційні напрями роботи. Пригадайте те, що вас цікавило поза школою, улюблені теми, види діяльності, з якими ви забували про час. Складіть список – випишіть свої улюблені розваги та заняття.

Кар’єра залежить, як від ваших інтересів і здібностей, так і від типу особистості.

Подумайте про свої риси характеру та про те, в якій професії вони стануть корисними та будуть вашою перевагою серед інших. Чи легко вам дається робота з даними та їх аналіз? А може ви більш комунікабельний та емпатичний, що допомагає легко знаходити спільну мову з різними людьми? Чи ви – творча особистість, для якої важлива свобода та незалежність? І якщо останнє – про вас, то можливо ви не будете щасливі в корпоративній культурі, а краще придивитись до професій, які дадуть свободу і де можна фрілансити.

Вирішуючи, як вибрати спеціальність і програму навчання, важливо враховувати перспективи – ваші майбутні можливості працевлаштування. У цьому допоможуть наступні питання:

• Чи можете ви розраховувати на роботу та якою вона буде?
• Якими мовами ви володієте та якою готові навчатись?
• Чи готові до переїзду в іншу країну?
• Чи потенційна країна навчання перспективна в обраному напрямі?

Профорієнтація допоможе не помилитись з освітою

Вивчення власних інтересів – найкращий спосіб визначити потенційні напрями роботи. Пригадайте те, що вас цікавило поза школою, улюблені теми, види діяльності, з якими ви забували про час. Складіть список – випишіть свої улюблені розваги та заняття.

Але як її визначити?

Для початку варто зрозуміти, що вибір професії – це не перегони, а індивідуальна подорож. І мапою на цьому шляху може стати саме профорієнтація, яка проведе вас від “боюсь помилитись з вибором” до “довіряю вибір своїй дитині, бо вона точно знає, де може найкраще реалізуватись”.


Але не забігаємо наперед. Все починається з аналізу дитини – її сильних сторін та уподобань. Ми з експертами Eruditus допомагаємо визначити це під час профорієнтації.Дитина проходить онлайн-тестування за методикою Magellano University, 
після чого отримує звіт про свої сильні та слабкі сторони.

Після проходження тесту не виникне питання “а що робити з результатами?”, бо далі ми проводимо глибинний аналіз отриманої інформації. Сюди входить не тільки консультація з профорієнтологом, а і зустріч з мотиваційним психологом. Це допоможе, як визначити здібності та сильні сторони дитини, так і зрозуміти чому її цікавлять саме ці напрями.


Вступ

Кожен із батьків мріє, щоб його дитина мала «щасливе майбутнє»: престижну освіту, затребувану професію, гідний дохід. Але реальність часто інша — підлітки вступають «аби куди», кидають навчання або працюють зовсім не за спеціальністю.
Причина у більшості випадків — не в дитині, а в неправильному підході до вибору професії. І часто саме батьки (несвідомо) допускають помилки, які шкодять.

Сьогодні розберемо 5 найпоширеніших батьківських помилок і дамо практичні поради, як їх уникнути.

1. Орієнтація лише на престиж

«Юрист, лікар, айтішник» — звучить красиво. Але чи підходить це саме вашій дитині?

• Престиж не гарантує успіху чи задоволення від роботи.
• Якщо дитині не цікаво вчитись, вона не буде ефективною в цій сфері.
• Навчання заради «модної» спеціальності призводить до вигорання ще на першому курсі.

👉 Порада: замість «топових професій» запитайте себе: у чому сильні сторони моєї дитини?

2. «Ми краще знаємо, що їй потрібно»

Батьки часто намагаються реалізувати через дітей власні мрії або виправити свої помилки. Але життя підлітка — це не «дубль» батьківського.

• Якщо дитина вчиться «не своє», у неї падає мотивація.
• Це провокує конфлікти у сім’ї.
• Батьки втрачають довіру, дитина закривається.

👉 Приклад: одна сім’я наполягала, щоб син став лікарем, хоча він мріяв про програмування. На другому курсі він кинув медичний і перевівся в ІТ-виш — втрачено два роки й десятки тисяч гривень.

3. Ігнорування інтересів і здібностей

Кожна дитина має таланти: хтось легко запам’ятовує мови, хтось малює, хтось технар. Але часто це не враховується.

• Вибір «наосліп» веде до того, що здібності губляться.
• Дитина відчуває, що її талант не має значення.
• Це призводить до втрати віри в себе.

👉 Порада: ведіть щоденник спостережень: у чому дитина показує кращі результати? Які заняття викликають в неї інтерес?

4. Вибір в останній момент

«Вирішимо після НМТ, «ще є час» — і ось уже червень, а вибір зроблено у стресі.

• Це призводить до хаосу: дитина йде «куди встигла подати документи».
• Як результат — навчання без інтересу і бажання змінити спеціальність.
• У сім’ї — паніка і витрачені кошти.

👉 Приклад: учениця Катя до останнього чекала. Подала документи в педвиш, бо «приймали без іспитів». Через рік зрозуміла, що ненавидить це. Втратила час і гроші.

5. Надмірна довіра випадковим порадам

Інтернет-тести, поради знайомих чи «тренди» у TikTok — не орієнтир для вибору майбутнього.

• Онлайн-тест не враховує особистості дитини.
• Те, що підійшло сусідській дитині, не обов’язково підійде вашій.
• Мода на професії змінюється, але характер і здібності дитини — залишаються.

👉 Порада: довіряйте перевіреним методикам і професійним профорієнтологам, які працюють із науковими підходами.

Висновок

Батьківська любов і турбота — це не контроль, а підтримка. Завдання мами й тата — не обрати за дитину, а допомогти їй відкрити свій шлях.
Помилки, які здаються «дрібницями», можуть коштувати років життя й тисяч доларів на навчання.

👉 Запишіться на профорієнтацію з Eruditus — ми допоможемо уникнути цих помилок і знайти правильний вектор розвитку для вашої дитини.

Вибір країни для навчання — це не про «десь тепло» чи «там живе кума». Це стратегічне рішення, яке вплине на життя вашої дитини на десятиліття вперед.

Щодня ми працюємо з родинами, які обирають навчання за кордоном. І майже завжди на старті стикаємося з одними й тими самими помилками. Сьогодні я хочу відверто поговорити про 5 типових рішень, які можуть зіпсувати дитині і освітній досвід, і майбутню кар’єру. А головне — розповісти, як їх уникнути.

Помилка №1: Орієнтуватися лише на те, що країна подобається

«Хочу в Італію, бо там смачна піца». Або: «У Канаді класна природа, їдемо туди». Це чудові аргументи для відпустки — але не для побудови освітньої траєкторії.

Важливо враховувати не лише емоції, а й:

• рівень освіти за обраним напрямом;
• мовне середовище (а якщо це Франція чи Італія — як бути з місцевою мовою?);
• шанси на працевлаштування після випуску;
• вартість навчання та життя.

Помилка №2: Не враховувати реальний рівень мови дитини

Батьки часто переоцінюють знання англійської: «Ну вона ж дивиться серіали в оригіналі» або «Син сам вчився в Duolingo». Це добре, але недостатньо для академічного навчання.

📌 Якщо рівень B1–B2 — університетське навчання англійською буде мукою. У таких випадках варто спершу пройти Foundation або обрати школу з підсиленою мовною підтримкою.

Помилка №3: Вибирати країну до того, як визначилися з фахом

Це одна з найпоширеніших помилок. Приходять батьки: «Хочемо в Німеччину». Запитуємо: «А в яку сферу хоче ваша дитина?» — і тут тиша. Або щось загальне на кшталт «менеджмент». Але ж сильні університети з бізнесу є і в Іспанії, і у Франції, і в Нідерландах!

Спершу фах — потім країна. Іноді логіка вибору розвертається на 180 градусів після якісної профорієнтації.

Помилка №4: Ігнорувати перспективи після закінчення вишу

Освіта заради диплома — це вже неактуально. Важливо мислити категоріями: «Що далі?»

• Чи дозволяє країна залишитися після навчання?
• Які там можливості для стажування чи першої роботи?
• Чи визнається цей диплом в інших країнах (або в Україні, якщо дитина повернеться)?

Ці нюанси часто забувають, а потім дитина змушена повертатись додому, не реалізувавши себе.

Помилка №5: Приймати рішення без участі дитини

Це тонкий момент. Батьки діють із найкращих намірів: хочуть дати краще, убезпечити, інвестувати в майбутнє. Але коли дитина не залучена до вибору — вона не відчуває відповідальності й мотивації. А іноді — взагалі чинить опір.

Рішення має бути спільним. Так дитина навчається усвідомленості, а ви — підтримуєте, а не нав’язуєте.

🎓 Як допомагає команда Eruditus

У нашій практиці ми починаємо не з країн і не з рейтингів. Ми починаємо з людини.

1. Профорієнтація — через Magellano University.
2. Аналіз результатів із профконсультантом.
3. Підбір оптимальних країн, програм, бюджетів і перспектив.\
4. Повний супровід: від вибору школи/університету до адаптації за кордоном.

І тільки так — логічно, зважено, без емоційного хаосу — обирається країна, в якій ваша дитина зможе реалізувати себе максимально.

Хочете уникнути цих помилок і обрати країну з перспективою?

Залиште заявку — і ми підберемо найкращий варіант саме для вашої дитини.